Міжнародний день інвалідів щорічно відзначають 3 грудня. Ініціатором проведення цього символічного дня стала Організація Об'єднаних Націй, яка в 1992 році запропонувала заснувати таке свято на честь закінчення Десятиліття інвалідів, проголошеного в 1983 році.

Україна була однією з перших держав, які відгукнулись на заклик ООН щодо щорічного проведення цього свята та закріпили його святкування на законодавчому рівні. Зокрема, 28 листопада 1992 року було прийняте Розпорядження Президента України «Про відзначення Міжнародного дня інвалідів в Україні», 27 листопада 1993 року – Указ Президента України «Про Міжнародний день інвалідів в Україні», 3 грудня 1998 року – Звернення Верховної Ради України з нагоди Міжнародного дня інвалідів.

Щорічне проведення 3 грудня Міжнародного дня інвалідів має на меті сприяти кращому розумінню проблем, з якими стикаються інвалідами, реалізації прав інвалідів та усвідомленню того, які переваги має залучення інвалідів до участі в різноманітних галузях політичного, соціального, економічного та культурного життя нашого суспільства. Цей День також повинен надавати нового імпульсу діяльності, направленої на досягнення головної мети, яка полягає у забезпеченні повної реалізації інвалідами своїх прав людини на основі справедливості та їхньої участі у житті суспільства, як це передбачено Всесвітньою програмою дій по відношенню до інвалідів, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН в 1982 році.

Також осторонь від цього свята не залишилися Державні органи та установи, в тому числі Державна установа «Центр пробації».

Пробація дотримується переконаності в тому, що людина за своєю природою не є «інвалідом», інвалідність НЕ є особливістю людини. Ми говоримо, що у людей проблеми зі здоров'ям: деякі з нас потребують інвалідних візків для мобілізації; деяким з нас потрібні собаки-поводирі; деякі з нас потребують допоміжних технологій - так само, як деяким з нас потрібні окуляри для читання; або ліки від болю; або інгалятор для лікування астми.

Всі люди мають різні порушення здоров'я в якийсь момент в їхньому житті. Різниця в тому, що в більшості випадків погіршення вашого здоров'я не заважає вам функціонувати, бути залученим або брати участь в житті вашої спільноти. 

Серед пріоритетних завдань роботи — впровадження міжнародних стандартів інтеграції людей з інвалідністю у життя суспільства, виховання поваги до особливостей цих людей.

Працівники пробації переймаються буденними проблемами, замислюються над непростою долею людей з вадами здоров’я і не тільки у цей день, а й протягом цілого року не забувати про те, що поруч з нами живуть люди з обмеженими можливостями, і вони потребують допомоги і уваги. Захищаючи гідність інвалідів ми захищаємо своє людське обличчя. Інвалідність – це не вирок. Практика показує, що інваліди можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.

Сергій Гулковський, 

начальник Криворізького районного відділу пробації